Використання контрольних проб для забезпечення і контролю якості (QA/QC)

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, № 2(101) (2023)

Під час проведення геологорозвідувальних робіт якості даних, які лягають в основу оцінки ресурсів і запасів, надається надзвичайно важливе значення. Згідно з різними міжнародними регламентуючими документами та сучасною світовою передовою практикою, програми забезпечення і контролю якості (QA/QC) є необхідною частиною геологічної розвідки. Забезпечення якості (Quality Assurance – QA) використовується для запобігання проблемам з якістю, контроль якості (Quality Control – QC) спрямований на їхнє виявлення у випадку виникнення, і разом вони утворюють загальну систему якості – QA/QC. У статті розглядаються основні етапи історії розвитку QA/QC, яка бере свій початок у середньовіччі і триває в наш час. У QA/QC аналітичних досліджень зазвичай використовуються контрольні проби різних типів та призначення: стандарти, холості проби підготовки, холості проби грубого матеріалу, холості аналітичні проби, польові дублікати, дублікати грубого матеріалу, аналітичні дублікати, а також зовнішній лабораторний контроль. Їхня кількість та співвідношення є основною темою даного дослідження. За опублікованими даними дев'яти різних авторів, рекомендована кількість контрольних проб кожного типу відрізняється, і в середньому кількість контрольних проб усіх типів становить близько 20% від загальної кількості рядових проб. Для висвітлення сучасного стану питання було проаналізовано 111 програм QA/QC по 87 рудних об'єктах за даними публічних звітів, розміщених емітентами біржі Торонто. Так, на практиці кількість контрольних проб не обов'язково досягає рекомендованих 20 % і сягає трохи більше 16 %. Основні висновки щодо кількості та співвідношення контрольних проб можна сформулювати таким чином: (1) загалом спостерігається тенденція щодо збільшення кількості та різноманітності контрольних проб; (2) серед типів контрольних проб найчастіше використовуються так звані стандарти, а найменше – холості проби грубого матеріалу; (3) кількість та різноманітність контрольних проб також залежить від типу корисної копалини; (4) на більш пізніх геологорозвідувальних стадіях об'єкта відносна кількість контрольних проб зазвичай збільшується, але в окремих випадках може зменшуватись за умови задовільних результатів на попередніх стадіях, а також незмінності методики робіт і лабораторії.